Апостол і Євангелист Лука (31 жовтня)
Про життя та діяльність Св. апостола та євангеліста Луки відомо не дуже багато. За свідоцтвом давніх істориків Євсенія та Ієронима Лука народився у місті Антіохії в родині язичників. Із стародавніх переказів відомо, що він був освіченою людиною, лікарем за фахом, був обізнаним також у багатьох грецьких науках, крім того, був непоганим живописцем і знав юриспруденцію.
Вперше проповідь Христа він почув в Єрусалимі і з того часу повірив у Господа та його вчення, став його щирим послідовником та учнем. Євангеліст Лука був зарахований до кола лику семидесяти апостолів, про обрання яких він розповідає у своєму Євангелії (Лук., 10:1-16). Страта Ісуса Христа дуже вразила його, і коли після смерті воскреслий Ісус з'явився перед ним в місті Клеопі, це надало апостолові нових сил, і він почав проповідувати його вчення іншим. Коли Лука почув проповіді ап. Павла, достовірно невідомо, але відомо, що Лука полюбив цього Апостола і скрізьйого супроводжував. Разом вони неодноразово побували в Малій Азії, Греції, Єрусалимі та Римі.

Детальніше...  
"ЗАПОВІТ ПАТРІАРХА" - вечір пам'яті Патріарха Йосифа Сліпого (фотореепортаж)

В неділю, 21 жовтня 2012 р. Б. у нашому храмі відбувся вечір пам'яті Патріарха Йосифа Сліпого - "Заповіт Птріарха".

Після недільної Літургії о. Ярема Савчук відслужив Панахиду за, блаженної пам'яті Патріарха Йосифа. Опісля спільнота Марійська Дружина продовжила вшановувати пам'ять Йосифа Сліпого. Вечір "Заповіт Патріарха" на нашій парафії відбувся в рамках року УГКЦ присвяченого Йосифу Сліпому. В основу вечора лягли спогади й цікаві факти з життя Патріарха. Презентацію гарно супроводжували архівні фотографії Йосифа Сліпого виведені на проекторі у храмі. Вечір пам'яті увінчався молитвою за прославу Слуги Божого Патріарха Йосифа.

 



Детальніше...  
Св. ап. Якова Алфеєвого (22 жовтня)
Святий Яків Алфеєвий був сином Алфея і рідним братом св. євангелиста Матея. Відрізняти його треба від Якова Заведеєвого, брата св. Івана Богослова, і від Якова, брата Господнього, одного із 70 Христових учнів і першого єпископа Єрусалима. Яків Алфеєвий був у числі 12 Христових апостолів.
Після зіслання Святого Духа Яків навчав у Юдеї, Едессі, Газі, Тирі, Елевтерополі, а також проповідував у Персії. Коли ж світло Божої віри Яків ніс до Єгипту, то в приморському місті Острацині, на кордоні Палестини, зазнав мученицької смерті - після жахливого бичування його розіп'яли на хресті.


 
Святого Апостола Томи (19 жовтня)

Господь мій і Бог мій! (Йоана 20:28)

Апостол Тома увійшов у свідомість християн як «Невіруючий», хоча у відсутності віри можна або всіх разом апостолів звинувачувати (сам Ісус їм за це дорікав), або вже не чіплятися до нього з цим прізвиськом. Яке геть не пов’язане з його невірою, по суті! Радше його можна прозвати «Тома Принциповий». Доки не побачу – не повірю. Це не означає, що він не вірив (у воскресіння Христа або в будь-яке інше чудо). Хто не вірить, той і побачивши залишається невіруючим. Це означає – я готовий вірити, я згоден вірити, я вірю, – але хочу підтверджень.



Детальніше...  
МОЛИТВА ЗА СПРАВЕДЛИВІ Й МОРАЛЬНО ЧИСТІ ВИБОРИ
Милосердний Боже!



Детальніше...  
Про страх перед владою і страх Господній: Слово Глави Української Греко-Католицької Церкви до тих, хто не наважується діяти згідно з волею сумління
Дорогі в Христі!
Молячись у Вічному місті, біля гробів святих апостолів Петра і Павла та мощів святого священомученика Йосафата, у колі єпископів Вселенської Церкви, щоб разом зі Святішим Отцем Венедиктом XVI розпочати Рік віри в Католицькій Церкві, думками і серцем лину до України, котра напередодні чергових виборів із тривогою вдивляється у власне майбутнє. 
Запрошую вас спільно поглянути на нинішню суспільну ситуацію в Україні у світлі Божого Слова, щоб воно розвіяло страх і безнадію, які так сильно проявляються в житті багатьох наших співвітчизників. Справді, страх і безнадія – це два почуття, які підживлюють одне одного, тоді як усвідомлення присутності Господа долає і одне, і друге. Це добре ілюструє Євангеліє 20-ї неділі по Зісланні Святого Духа, у якому вміщено розповідь про воскресіння померлого юнака, сина вдови з міста Наїн. 

Детальніше...  
Патріярх Йосиф Сліпий

«Християнська Родина та Рідна Українська Школа – це передумови здорового виховання прийдешніх поколінь! Отож, заповідаю вам: відроджуйте їх і рятуйте їх в Україні й у всіх країнах поселення нашого Українського народу!» (Патріарх Йосиф Сліпий)

17 лютого 1892 р. у селі Заздрість на Тернопільщині народився Йосиф Коберницький-Дичковський (Сліпий) – майбутній Патріарх Української Греко-Католицької Церкви. Хлопець виховувався у глибоко духовній, християнській сім'ї. Початкову освіту здобув у сільській школі. Навчався у Львівській духовній семінарії, після чого закінчив філософські і богословські студії в Інсбруку та Римі.

 



Детальніше...  
Свято Покрови Пресвятої Богородиці (14 жовтня)
„Величаємо Тя, Пресвята Діво, Мати Христа Бога нашого, і славимо всеславний покров Твій.” (Величання з 16 віку)
Поміж Богородичними празниками нашого церковного року на особливу увагу заслуговує празник Покрови Пресвятої Богородиці. Культ Божої Матері як Покровительки нашого народу тягнеться золотою ниткою від княжих часів аж по сьогодні. Секрет того постійного, улюбленого й ревного культу Богоматері як Покровительки, лежить, мабуть, в тому, що тут ідеться не про земське і людське, але небесне й могуче заступництво. А такого заступництва й опіки хоче кожна людина, родина й народ. Від самого початку існування нашої держави ми стало мали великих і сильних ворогів. Тож нічого дивного, що наш народ шукав такої помочі й опіки, проти якої не може встоятися жодна людська сила, а тією поміччю був якраз покров Пречистої Діви Марії. Тому празник Покрова завжди був і є для нашого народу днем великого вияву любови і вдячности для Пресвятої Богородиці та днем радісної прослави і звеличення її покрова й заступництво.


Детальніше...  
Зачаття Йоана Хрестителя (6 жовтня)
Святий Іван Хреститель є взором добрих діл, які провадять до неба
“Істину кажу вам, що між народженим від жінок не було більшого від Івана Хрестителя” (Мт.11, 11)

Одне оповідання розповідає, що багатий чоловік мав трьох приятелів. Першого любив і часто у себе гостив, другого шанував і приятелював з ним. Третього трактував легковажно. Коли той чоловік мав розправу у суді, просив своїх приятелів про допомогу. Перший сказав, що не може прийти, щоби його боронити. Другий відпровадив його до брами суду і відійшов. Третій боронив його перед судом і дякуючи йому справу виграв. Наука, яку можемо витягнути з того оповідання є наступна. Перший приятель – то багатства земскі, треба їх по смерті залишити, вони нічого нам не поможуть. Другий – то рідні і приятелі, знайомі йдуть на цвинтар і вертають. Треті приятелі – то добрі діла,котрі йдуть з нами на суд Божий і боронять нас.
Це оповідання є добрим впровадженням в розуміння вартості добрих діл в житті людини. А Святий Іван Хреститель, празник зачаття якого у жовтні звеличуємо по Ісусі Христі і Пресвятій Богородиці повинен бути для нас найкращим взірцем чеснот.

Детальніше...  
ВОЗДВИЖЕННЯ ЧЕСНОГО ЖИВОТВОРЯЩОГО ХРЕСТА ГОСПОДНЬОГО
“Величаємо Тя, життєдавче Христе, і почитаємо Хрест Твій Чесний,що ним Ти спас нас від неволі вражої” (Величання на утрені празника)

“Почитання св. Господнього Хреста – каже Слуга Божий, митрополит Андрій Шептицький у своєму посланні про св. Хрест – це одна з найважливіших сторінок почитання Бога-Чоловіка. Знак св. Хреста, роблений на собі, це один з найстарших звичаїв християн.”
Св. Хрест – це вічно живий символ безконечної Божої любові до нас грішних, символ цілопальної Христової жертви, символ нашого відкуплення і спасіння, символ Христової перемоги над смертю і дияволом. Віддаючи честь св. Христові, чи віддаємо честь Христовій жертві, мукам і смерті. Кладучи на собі знак св. Хреста, ми за кожний раз визнаємо свою віру в нашого Спасителя.
Треба зауважити, що у святкуванні цього празника не йдеться про звичайне почитання – поклоніння св. Христові, яке буває в Хрестопоколінну неділю. Тут йдеться про те, що властиво становить цей празник, та про що говорить сама назва празника: ВОЗДВИЖЕННЯ, що значить ПІДНЕСЕННЯ, тобто осібний урочистий обряд почитання і прославлення святого Хреста.
Установлення празника Воздвиження найперше попередило віднайдення Св. Хресного Дерева, що на ньому помер Ісус Христос. Християнська традиція передала нам кілька різних легенд щодо віднайдення св. Хреста, з яких аж три приписують це св. Олені (330), матері цісаря Костянтина Великого. Віднайдення св. Хреста мало бути в 326 році. Історики, які згадують про віднайдення св. Хреста, нічого не говорять про його перше воздвиження відразу по віднайденні, а про що оповідає нам побожна традиція.


Детальніше...  
<<<Назад12345678910Вперед>>>