Спільнота молитовної сторожі

Рух “Молитовні сторожі ” як молитовний ланцюг розпочався в березні 1998 р. в духовному єднанні з братами і сестрами по вірі, що мешкають і моляться на сході і півдні України. Завдання – з’єднатися в молитві з 1 по 10 число кожного місяця і передати молитовну естафету далі і так кожний учасник молитовного руху має певну годину молитися і з 20 по 21 год. всі моляться спільно в наміреннях, які дає Церква.

Головним вартовим є Павелко Мирослава.

У другому номері газети “Вісник” за 1998 р. наш парафіянин Іван Саноцький ділиться своїми переживаннями, коли брали з дружиною молитовну годину з 5-ої до 6-ої ранку. Але молитва стала для них звичкою (вже 9 місяців), моляться, “щоб люди наверталися до Бога і скріпили свою віру, за любов у нашій парафії, за наших священиків, які навчають нас Божого Закону, ревності у спасінні душ, за наш уряд, щоб сприяв покращенню життя народу. Просимо Божого милосердя для хворих, про дар єдності православних християн Східної України і миру для розділеного ворожнечею світу, і про всі ті милості, які можуть змінити серця багатьох. Просимо ласки Діви Марії в опіці для українського народу, щоб Господь Бог допоміг нам звільнитися від лиха нашого часу.

 

Після молитви відчуваємо духовне підкріплення, протягом дня почуваємо себе впевненими і йдемо твердою ходою з вірою в Бога. ”

Святий Альфонс Лігорій писав: “Треба витривало молитися, бо ласка спасіння не є окремою ласкою, але ланцюгом численних ласк, що лучаться в одне з остаточною витривалістю. Отож цьому ланцюгові ласк мусить відповідати ланцюг молитов. Якщо через занедбання молитов розриваємо ланцюг, то рвемо ланцюг ласк, що виєднують спасіння. А наслідок цього такий, що не спасаємо свої душі ”.

 

Довший час молилися за тяжко хворого хлопчика Кудовбу Любомира і ось тепер він, слава Богу, здоровий, бере участь у нашому парафіяльному молодіжно-дитячому хорі “Веснівка ”, є його соловейком, відзначений Дипломами і Грамотами як соліст.